Як я зацікавилась теорією систем і системним мисленням
Довго не могла примирити дві свої царини інтересів – економіку та психологію. Чим більше занурювалась у дослідження людської душі (зокрема, через архетипи Юнга), тим більшою здавалася прірва між звичайною людиною, з її страхами, інстинктами, несвідомою динамікою та homo economicus, з її вихолощеною раціональністю. Поведінкова економіка не могла відповісти на мої питання та задовольнити потребу у міждисциплінарному підході.
Кілька років тому почула про теорію систем. Читаючи книгу одного з класиків загальної теорії систем, зрозуміла: це воно. Мій місток між Карлом Юнгом і Адамом Смітом. Міждисциплінарний підхід.
Теорія систем почала стрімко розвиватися у 50-х роках минулого століття, на стику низки фундаментальних і прикладних наук. Системний підхід до вивчення світу замінив механістичний – явища і об’єкти розглядаються як системи, а не як механізми. А система – це сукупність елементів, що утворюють ціле. І воно не розкладається на частини, як проста сума складових. Світ систем – це світ складності (complexity), взаємопов’язаності, невизначеності, нелінійності. Те, що притаманно і людині (психіці, тілу) і суспільним явищам (економічним процесам).
Ці підходи знайшли відображення не тільки в розвитку кібернетики, а й мали вплив на дослідження в біології, соціології, практики менеджменту. У останні десятиліття теорія систем почала пробиватися і в економічні науки та практики. Було б дивно повністю механістично розглядати те, що називається «банківською системою». Системний (холістичний) підхід проявився у вивченні взаємопов’язаності, ефектів зараження (contagion), петель зворотного зв’язку (feedback loops), власне системних ризиків.
Для дослідження систем важливе системне мислення, яке дозволяє охоплювати складність та взаємопов’язаність явищ. Для його практики потрібне усвідомлення власних ментальних моделей (ось тут і потрібна психологія) та готовність приймати альтернативні погляди. Неінтегрований нарцисизм та ієрархічне мислення, так розповсюджені у управлінців, практично унеможливлюють системне мислення, попри моду на нього у останні роки.