Про теорію систем
Ключова особливість системного підходу – концепція зворотного зв’язку як реакції системи на зміни у одному з елементів/зовнішньому середовищі. До простого причинно-наслідкового зв’язку (ліки знімають головний біль) додається зворотний зв’язок (побічна реакція організму).
Зворотний зв’язок системи може бути таким, що компенсує або посилює зміни.
Приклад компенсуючого зв’язку – потовиділення людини у відповідь на підвищення температури тіла. Схильність до рівноваги (гомеостазу) вважається притаманною не тільки біологічним системам, а й соціальним. В цьому плані дослідники економічних систем співзвучні з Адамом Смітом з його «невидимою рукою». Зростання попиту на товар призводить до зростання ціни, але у якийсь момент ціна починає знижувати попит. При цьому системи інерційні і можуть реагувати на зміни із запізненням або після накопичення зусиль (явище гістерезису).
Відкриті соціальні системи розглядаються як складні (з динамічними зв’язками між елементами) та адаптивні (реагують на вхідні). Системі як єдиному цілому властива емерджентність – поява якостей, не притаманних окремим елементам.
Саме тому сприйняття окремими гравцями ринків, полісі мейкерами себе ізольовано, а не як частини системи може призводити до рішень з небажаними наслідками. Полісі мейкінг, нажаль, часто ігнорує складність соціальних систем/процесів, на які намагається впливати. Тому втручання у вигляді політик може призводити просто до перетікання проблем з однієї частини системи в іншу.
Системи настільки складні, що у спостерігачів за ними є спокуса спрощення. На основі спостережень за явищами, подіями можна спробувати зробити висновок про те, елементом якої системи вони є. При таких спробах варто мати на увазі, що сприйняттю людини властиві сліпі зони (приказка «не бачити ліс за деревами».) Окрім того, кожен з нас сприймає явища та події через призму свого досвіду, упереджень, свідомих і несвідомих установок (ментальні моделі).
Щоб зазирати під поверхню явищ та подій, охоплювати всі їх шари (як на малюнку з айсбергом), потрібні спостереження з різних позицій (multiple perspective) та готовність спостерігачів усвідомлювати свої ментальні моделі. Інакше будуть невірні узагальнення на кшталт евристики доступності за Канеманом.
