Системне мислення. Формування і розвиток
Книга українських авторів, яка може стати у нагоді освітянам та інженерам
Оскільки системне мислення все більше визнається ключовою компетенцію майбутнього (зокрема, такою організацією як World Economic Forum) і є цікавою мені темою, ретельно збираю книги та публікації про нього. Натрапити на книгу українських вчених, видану у 2020 році Видавничим домом «Києво-Могилянська академія», було несподіванкою. Обкладинка з красномовними пазлами, що складаються в ціле, та назва зацікавили мене. Та й хочеться більше просувати українське.
Що ж в результаті я отримала?
-
Трохи корисної інформації про системи, викладеній в доступній формі. Визнання важливості розвитку системного мислення ще з дитинства, поняття «випереджувальної педагогіки». Тому що на думку авторів, мислення середньої дорослої людини може бути сформованим усталеними стереотипами і не давати простору для нестандартних ідей і творчості. З чим не можу не погодитись.
-
Дуже багато про теорію розв’язування винахідницьких задач (ТВРЗ), розроблену узбецьким письменником і винахідником Генрихом Альтшуллером. Занадто багато посилань на праці радянських вчених і мінімум посилань на свіжі іноземні дослідження.
-
Книга передусім про штучні системи інженерні системи та методи їх вдосконалення. Загалом було цікаво ознайомитись з підходом ТВРЗ, яких має на меті зведення проблем до задач і розв’язання їх за допомогою певного алгоритму. У ТВРЗ систему, якої немає, але основні функції якої виконуються, називають ідеальною. Що це значить, за допомогою книги можна зрозуміти навіть далеким від фізики та винахідництва людям типу мене. Зокрема, на прикладі історії Робінзона Крузо, який зіткнувся з проблемою спуску на воду занадто важкого човна.
-
Зрозумілий алгоритм аналізу штучних систем, що передбачає виявлення їхніх основних функцій (для мосту – з’єднання частин, що розмежовані перешкодою), підсистем (для мосту – опори, перила), надсистем (для мосту – будівельні споруди). Низку цікавих і простих вправ для розвитку рефлексивного (усвідомленого мислення) у учнів та студентів. А саме, виявлення спільних ознак у об’єктів, пошук аналогів, протилежних об’єктів, моделювання творчого процесу, постановка системних запитань. Алгоритм визначення багатозначних понять за допомогою генерування асоціацій. Алгоритми конструювання оксюморонів та метафор. Це все здалось пізнавальним і корисним для того, щоб розвивати в собі навички охоплювати комплексність та досягати збалансованого залучення лівої та правої півкуль мозку (аналітика та творчість).
-
Розділ, що стосувався таких штучних систем як «соціум», «економіка», «соціальні інститути», «держава», «система освіти», здався мені дещо тенденційним та недостатньо аргументованим. Погоджуюсь тільки з однією тезою: «якщо в основі політики лежить економіка, то в основі економіки – психологія особистості».
З огляду на специфіку, книгу можу рекомендувати передусім викладачам та вчителям. Підозрюю, інженери та фахівці, що мають справу з проєктуванням систем, знайомі і з більш просунутими підходами, ніж ТВРЗ.
Широкому загалу (менеджерам, експертам) для знайомства з системним мисленням можу порадити «П’яту дисдипліну» Пітера Сенге та «Абетку системного мислення» Донелли Медоуз.
Економістів можуть зацікавити наукова стаття «Seven Stepping Stones to a Systems Theory of Economics» (можна знайти у SSRN) та книга американського економіста Річарда Вагнера «Macroeconomics as Systems Theory. Transcending the Micro-Macro Dichotomy» (у мене самої до неї ще руки не дійшли).
Автор: Наталія Задерей